Артем Чапай

Книга «Дивні люди»

Name: Книга «Дивні люди»
Brand: Видавництво XXI
SKU: 916765
Price: 400 UAH
Availability: InStock
Rating: 5.0 (6 reviews)

Артикул: 916765

Переглянути фото книги

Паперова 400 грн

Електронна 250 грн

Книга в наявності

Відправка: 05.06.2025

Goodreads

4.47

Наш Формат

5.0

Вподобайки

Книги українських воїнів

Характеристики

Автор	Артем Чапай
Видавництво	Видавництво XXI
Рік видання	2019
Палітурка	тверда
ISBN	978-617-614-256-0
Мова	українська
Розмір	84108 1/32

Категорія

Сучасна українська проза

Артем Чапай - «Дивні люди»

Ціна

400 грн

До відділення "Нової пошти"

у Вашому місті

До відділення Укрпошти

у Вашому місті

Міжнародні відправлення

(авіа-транспортом або наземним шляхом)

Самовивіз

Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).

Перевірити наявність на складі

Повернення товару

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.

Готівкою при отриманні

Банківською карткою VISA / MasterCard

Забрати в книгарні "Наш Формат"

завтра з 10:00 до 20:00

На книжкових полицях

сучукрліт (256)

Художня (2404)

Українські автори (127)

Фікшн (268)

Дивитись всі

Про що книга «Дивні люди» автора Артем Чапай

Українські вчені відтворили за ДНК неандертальця. Він виростає в секретному інституті, замаскованому під гаражний кооператив, і лише після досягнення повноліття виходить у великий світ. Через брак життєвого досвіду та особливості мислення український неандерталець постійно втрапляє у дивні ситуації – а на тутешніх сапієнсів дивиться поглядом дещо наївного стороннього. Втім, поступово виявляється: все може бути складніше. І це не фантастика. Це, як з іншого приводу скаже одна з героїнь, «радше трагікомедія».

Відгуки про книгу «Дивні люди»

Ліза 04.10.2021 21:12

Ви ніби піднімаєтесь «над» і дивитеся на суспільство зверху. Ви не оцінюєте та не осуджуєте. Ви приймаєте героїв такими, як вони є і , можливо, вже наступна зустріч з черговою версією Надії Павлівни-Держслужбовця викличе у вас менше роздратування і більше прийняття. Вона така, як є. Якою її сформували обставини.

Можливо, і ваш місцевий Толік-алкоголік, теж певною мірою геній, якого не зрозуміло суспільство? – Тепер ви зможете дивитися на нього, не як на пияку-невдаху, а як на людину, у пошуках сенсу.

Ймовірно, якась талановита і завжди невдоволена собою Повітряна Оля у вашому оточені теж потребує «спалення цирку», щоб рухатись далі? А, можливо, ви сама/сам і є ця Оля?

Герої, яких описує автор, – без прикрас та ідеалізації. Вони такі, якими їх зустрічаємо у житті.

Чиясь поведінка розцінюється вами як аморальна? – вийдіть за межі своєї системи координат, за межі свого досвіду. Не поспішайте осуджувати – навчіться приймати світ та його героїв.

Життєпис неандертальця Стьопи Вовка легко можна прилаштувати до життя середньостатистичного українця.

Ми випускаємося з інститутів (де усі ми «були трохи дивні») у чисте поле зі знаннями, які згодяться хіба що для задушевних філософських дискусій з Толіками-алкоголіками та Колями-охоронцями в якомусь «гаражному кооперативі».

Ми виходимо у чистий степ із вудочкою і гриземо сиру кукурудзу, аж доки не зустрічаємо когось, хто трохи прояснює, як усе працює. І якщо нам з усіх сторін повторюють, що наше місце в цирку, то ми і самі починаємо у це вірити і таки прилаштовуємося в якесь шапіто, принципи та цінності якого чужі нам. Зрештою, усе життя – цирк, доки ми не приймаємо вольове рішення спалити його до біса, так і не зумівши прийняти правил, що нам насаджувалися.

І ось ми опиняємося на роздоріжжі перевалочної станції – ми будь-якої миті можемо сісти на потяг та поїхати звідси, але для цього варто визначився з напрямком. Тому, певний час ти просто спостерігаєш за рухом потягів, які прямують до своїх пунктів призначення. Аж доки не зустрінеш людиниу, мрії та цілі якої стають і твоїми, допомагають визначитися зі своїми бажаннями.

В якийсь момент ми маємо зустрітися зі своїми привидами минулого, які наздоганяють нас і не дають рухатися вперед.

Врешті решт, у сучасному світі усі стежки ведуть до психотерапії. Бо, неможливо вічно залишатися неандертальцем у світі сапієнсів – новий етап, нові трансформації.

Когось може відлякати суржик, але цей художній прийом відмінно підкреслює розвиток героя. Ми вчимося формувати та висловлювати свої думки протягом усього життя, наша мова зазнає змін та розвивається разом з нами. Навряд, хтось розмовляє точно так, як розмовляв у 10 чи 20 років… Усі ми змінюємося. Кожен у своєму напрямку та зі своїм темпом.

«Дивні люди» Артема Чапая – точно не дадуть вам засумувати. Відповісти

0 0

Катерина 31.10.2019 19:28

Гомо українікус очима гомо неандерталенсіс

це якщо коротко про книгу Артема Чапая ?Дивні люди? ? перший повністю суржикомовний роман.

Неандерталця Стьопу відтворили українські вчені(що трохи дивно, правда?). Ріс він спочатку в інституті, замаскованому під гаражний кооператив, згодом ? в прийомній сім?ї, а тоді ? в інтернаті. Фінансування останнього суттєво скоротили (а от це вже зовсім не дивно) і абсолютно не пристосованого до життя Стьопу відпустили у широкий вільний світ.

Перші 40-50 сторінок читати було складно і незрозуміло. Звикнути до суржику було непросто. ?Канєшно? Стьопа намагався говорити чистою солов?їною, але виходило ?не всігда?. Суржику стає більше, коли він розповідає про щось для себе важливе. Найбільше словечок типу ?вабще?, ?оказалося? і ?напрімєр?, коли він згадує дитинство. З чого ми розуміємо, що це складний для Стьопи період.

Стьопа не ?устає ними (сапієнсами) поражатися?, бо ж ?переважно сапієнси ? доволі лагідні люди. Чому ж, ну чому ж тоді зі стількох їхніх начінайній видається, ніби це стадо жорстоких абізян??.

Артем Чапай ?проходиться? по всіх больових точках українського суспільства: насильство в сім?ях, дурість бюрократичних процедур, жорстоке ставлення до тварин у цирку, медичні довідки за коробку цукерок і вирішення проблем ?по дзвінку?, здача краденого металобрухту. Усвідомлення українцями цих проблем і готовність їх обговорювати і навіть трохи висміювати ? це шлях до їхнього вирішення. Принаймні мені хочеться в це вірити.

Іноді було забагато моралізаторства, але це однин з найкращих романів у цьому році.
Тримаю кулачки, щоб книга перемогла у конкурсі ?ВВС книга року?.
Відповісти

0 0

Залиште свій відгук

Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!

Читачі найчастіше обирають

Інші книги автора

Схожі товари

Підтримайте проект "Книжки для ЗСУ"